Учнівський та педагогічний колектив Іванівського НВК долучилися до проведення акції «Дня вишиванки». Дрес-кодом дня була вишиванка, і вся школа замайоріла різнобарвними візерунками української вишивки.

В акції взяли участь 45  учнів, 12 вчителів, 20 вихованців дошкільного закладу. Протягом дня було проведено виховний захід «Рушники моєї мами», на якому ознайомились із історією вишивки. Метою проведення цього заходу стало ознайомлення з видами композицій вишивання виробів, їхніми призначеннями; систематизувати знання про красу, духовну міць народу України; сприяти формуванню духовної особистості, охайності під час виконання вишивальних робіт; уважне ставлення до національних традицій української народної вишивки; зміцнювати почуття національного патріотизму, поваги до традицій рідного народу.
У коридорах школи учнями та їх класними керівниками була створена виставка української народної вишивки.
Всі учасники отримали багато позитиву, а в очах у кожного було видно гордість за наш національний символ.
Проведення такого свята продемонструвало, що вихованці школи разом зі своїми батьками відчувають себе справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв й традицій свого народу. Одягнімо, друже, вишиванки —
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій. Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман. Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм — вороги безсилі
Зруйнувати український дім. Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ —
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на багато літ.
       
Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина червоніє на столі,
А біля неї – жовті колосочки,
Мов пустотливі братики малі,
Це все – моя земля, моя Вкраїна,
Це рук моєї матері тепло,
І цей рушник, яким і дочку й сина
Благословляє мати на добро.
                              
Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.
У час відродження духовності, повернення до народних витоків, ми поступово прямуємо до пізнання самих себе, історії свого народу. Повертаємося  обличчям до коріння нашої нації, традицій, бо знаємо, що  «без коріння нічого не росте, без коріння сохне все живе». Щасливі ми, що народилися в Україні. Тут живуть наші батьки, діди, прадіди, тут корінь українського народу. Знати свій народ – це знати мамину пісню, яка посіяла  в душі дитини зернята добра, це знати і не забувати батьківську хату, стежину до школи, від якої діти йдуть у широкий шлях Батьківщини, це знати бабусину вишиванку, забуту і розтоптану жорстоким часом. Сьогодні ми повинні знати свої корені та думати про те, без чого не мислиться жоден народ: народні звичаї, традиції про нашу Берегиню, обереги на рушниках, про наші добрі і славні символи. А що таке Берегиня? Це наша оселя, те, що  в ній є, що зробили діти своїми руками на пам'ять нащадкам.
Багато символів має наша рідна Україна: і вербу і червону калину і тополю. Невмирущим витвором талановитих рук українок є надзвичайно різноманітні вишиванки. Вишивання є одним з найпоширеніших видів рукоділля. Вишивка – це схвильована розповідь про думки та почуття людини, поетичне осмислення життя, світ натхненних образів, що сягають своїм корінням далекого минулого. Здавна на Україні відомі прекрасні зразки народної художньої вишивки. Раніше і тепер, особливо в селах, вишивають рушники, скатерки, серветки, наволочки (пошивки). А найбільше поширене вишивання чоловічих і жіночих сорочок і блузок. В різних областях і районах є свої улюблені узори і кольори вишивки. Узори українських народних вишивок найчастіше відображають рослинний та тваринний світ своєї місцевості, поширені також узори, побудовані з геометричних фігур. Залежно від того, з яких елементів складено узор, розрізняють рослинний, тваринний і геометричний види узорів. Найпоширеніші народні вишивки мають небагато кольорів: червоний з чорним, коричневим або синім; голубий з світло – коричневим.
Полтавські вишивки виконувалися звичайним плутаним хрестиком, мережкою, ланцюжком. Вишивали переважно білими нитками, зрідка червоними та сірими. Візерунок обводять чорними або кольоровими  смугами. Переважають рослинні орнаменти.
Луганщині властиві своєрідні орнаменти, виконані хрестиком грубою ниткою, завдяки чому створюється враження рельєфності. Переважає вишивка пишних рослинних форм.
На Львівщині використовуються різноманітні візерунки. Властиві яскраві барвисті відтінки.
Для вишивок Закарпаття характерний мотив «кривуля» у різних техніках виконання. Переважає техніка вишивання хрестиком, часто використовується вирізування. Кольорова гамма вишивок широка: червоне поєднується з чорним, при цьому виділяється один з кольорів. Поширені як білі, так і багатомірні орнаменти.
Вишивкам Київщини властиві рослинно – геометричні орнаменти із стилізованими вишивками ружі, цвітом хмелю, ромбами, квадратами. Основні кольори – білий, коралово – червоний, відтінений чорним, трапляються жовтий і блакитний, виконується вишивка хрестиком і гладдю.
За способом виконання розрізняють кілька видів ручної вишивки. Основні з них лічильна і вільна. Лічильною називають таку вишивку, яка виконується за відліком ниток на тканині. Це мережка, вишивка хрестом (простим і складним), напівхрестом. Вільними називають вишивки, виконані за наміченими контурами – гладдю. Лічильні вишивки зручніше робити на полотні і інших тканинах полотняного переплетення, на яких легко лічити нитки. Лічильними швами найбільше вишивають геометричні узори – з прямими лініями. Вільні шви застосовують на будь – яких тканинах при вишиванні криволінійних контурів, найбільше рослинного орнаменту. Перш ніж почати вишивати треба знайти узор, продумати як виконати його, підібрати тканину. Треба також заготовити голки, наперсток, ножиці, нитки різних кольорів, канву. Голку для вишивання беруть коротку і великим вушком, щоб нитка легко проходила і не перетиралася. Ножиці повинні   мати гострі кінчики. Зручніше і легше вишивати на п’яльцях. Вони бувають круглі або квадратні, виготовляють їх з дерева або з металу. Круглі п’яльці – це два обручі, з яких один щільно входить в другий. Тканину з узором натягують на менший обруч і закріплюють більшим. Квадратні п’яльці застосовують для виконання великих робіт. Тканину на п’яльці потрібно натягувати рівномірно, щоб не перекошувалися нитки переплетення. Вишиваючи на п’яльцях треба навчитися вводити і виводити голку обома руками, тоді права рука вколює голку зверху вниз, а ліва виводить її знизу вгору. Отже права рука весь час зверху, а ліва знизу.
Використовують два вишивальні хрести: одинарний і подвійний; останній ще називають болгарським. Ці хрести виконують прямими стібками.  Хрестом вишивають на тканині полотняного переплетення або по канві. Щоб вишивати без канви, треба на полотні витягнути нитки вздовж і впоперек  так, щоб утворилися однакові квадратики. Перед вишиванням хрестом закріплюють нитку і виводять голку з нею в нижньому лівому куті квадрата, потім вколюють голку у верхній кут по діагоналі і виводять її в протилежному верхньому куті; після цього вколюють голку в правий нижній кут і виводять з ниткою знову у верхньому куті. Так утворюється хрестик. Потім роблять другий хрестик. Вколюють голку в правий нижній кут; потім вколюють у верхній кут і виводять у нижньому куті. Третій хрестик вишивають, як перший; четвертий – як другий. Виворіт матиме вигляд прямокутної ламаної лінії. Подвійний хрест вишивають так: спочатку роблять простий хрест (по діагоналі), а потім поверх нього – хрест упоперек квадрата.
Мережкою називається строчкова вишивка на тканині. Щоб вишити мережку, треба спочатку витягнути кілька ниток в одному напрямі. З ряду поперечних ниток утвориться доріжка. Ці нитки групують і зв’язують разом по кілька штук – 3, 4, 5 і т. д. (залежно від товщини тканини); так утворюватимуться стовпчики, яким надають різної форми.
Гладдю називається вишивка, виконана накладанням прямих або похилих стібків петельного шва. Гладь буває проста (без настилання), білизняна (з настиланням), прорізна (з отворами, обшитими швом).
Одна з вимог до виконання вишивок – гармонійне поєднання їх в інтер’єрі сучасної оселі. Вишивка гарно поєднується з керамікою, з букетами квітів. Органічне поєднання декору квартири з вишивкою створює справжнє естетичне середовище. Вишивка тепер у моді, вона прикрашає сучасний одяг надаючи йому своєрідності і неповторності. 

Вікторина «Українська народна вишивка»

1.    Цей інструмент використовується для натягування тканини під час вишивання.                                                                                     (П’яльці)
2.    Цим швом вишивають стебла рослин.                                    (Стебловий шов)
3.    Як називається тканина для вишивання?                                       (Канва)
4.    Як називаються бавовняні нитки для вишивання?                     (Муліне)
5.    Цей шов вишивається стібками однакової довжини з однаковими проміжками.                                                                                                                                    («Уперед голкою»)
6.    В яких орнаментах використовують ромби, квадрати?  (Вгеометричних)
7.    Шов дістав свою назву від пристрою для розпилювання дров. (Козлик)
8.    Шов, який утворюється рядом петлеподібних стібків.        (Петельний)
9.    Має овальне вушко для заправлення нитки.                                  (Голка)
10.    Цей інструмент використовують для відрізання ниток під час вишивання.                                                                                     (Ножиці)
11.    Різновидом якого шва є шов «ланцюжок»?                     («Тамбурного»)
12.    Елементом якого орнаменту є метелик?                              (Тваринного)
13.    Цей шов вишивають нитками різних кольорів у два – три ряди.                                                                                                                                                                («Оксамитовий»)   
14.    Чи потрібно зав’язувати вузлики під час вишивання?                       (Ні)
15.    В яких орнаментах використовують троянди, дубове листя. (Рослинних)  
16.     який шов дістав назву від п’ялець для вишивання килимів? (Тамбурний)
17.    Чи може доторкнутися шнур до підошви праски під час прасування? (Ні)
18.    Про який шов йдеться: «На лицьовому боці шов утворює ряд похилих стібків, що перехрещуються вгорі і внизу. На зворотному боці тканини – дві паралельні пунктирні лінії з дрібних стібків» (Шов «козлик»)
19.     Чи правильне твердження, що вишивку прасують із вивороту?     (Так)
20.    Як називається вишитий виріб?                                                                    (Вишиванка)
21.    Як називають вишитий рушник?                                                              (Оберіг)
22.    Як називається процес прикрашання виробу за допомогою стібків?   (Вишивання)

Albums

Resizedimgcache

• Створено 21 травня 2015.
• Переглядів: 4309

• Надрукувати
• E-mail