Психологічні параметри шкільного статусу учня 8 класу
1.Психолого – педагогічні вимоги до навчання, поведінки і спілкування учня
1. Пізнавальна сфера
1.1 Довільність психічних процесів
1. Вибіркова пізнавальна активність в відповідності з навчальними інтересами.
2. Здатність довільно запам’ятовувати, зосереджуватися і підтримувати увагу.
3. Здатність до розподілу уваги між кількома видами навчальної діяльності
4. Самостійне планування різних видів навчальної і позанавчальної діяльності
5. Здатність до організації умов для самостійного одержання знань, що виходять за межі шкільної програми
1.2 Розвиток мислення
Сформованість понятійного мислення: використання в навчанні формальних логічних операцій (абстрагування, узагальнення, аналіз, синтез, класифікація, порівняння).
1.3Сформованість найважливіших навчальних дій
1.Виділення суттєвих і несуттєвих ознак в поняттях, що вивчаються
2.Оперування всією системою даних навчального завдання
3. Орієнтація на всю систему вимог навчального завдання.
4. Здатність розглядати предмет, що вивчається з різних сторін
5. Здатність змінювати стратегію, гіпотезу в процесі вирішення навчальної проблеми
1.4 Розвиток мови
1. Багатий досвід усного мовлення
2. Використання мови, як інструменту мислення (володіння складнопідрядними конструкціями в усному і писемному мовленні, зв’язне викладання своїх ідей, використання доказів).
3. Грамотність і багатий словниковий запас усного мовлення
1.5 Розвиток тонкої моторики
1. Зрозумілість письма
2. Акуратність оформлення письмових робіт
3. Здатність до різних видів ручної праці
1.6 Розумова працездатність і темп навчальної діяльності
1. Збереження навчальної активності впродовж всього уроку
2. Адаптація до навчального навантаження
3. Здатність працювати в єдиному темпі з усім класом
4. Надання переваги швидкому темпу роботи
2. Особливості поведінки
2.1 Взаємодія з ровесниками
1. Включеність у внутрішньогрупове спілкування з ровесниками
2. Стійка позитивна позиція в групі ровесників, здатність до співпраці з однокласниками під час навчання і в позашкільній діяльності
3. Здатність до глибоких і тривалих емоційних прихильностей
2.2 Взаємодія з педагогами
Включеність в особистісне спілкування з викладачами. Вміння проявляти симпатію стосовно дорослих
2.3 Дотримання соціальних і етичних норм
Приймання і дотримання класних і шкільних соціальних і етичних норм
2.4 Поведінкова саморегуляція
1. Вміння довго підпорядковувати свою поведінку поставленій цілі
2. Вміння стримувати емоції, надавати їх вираженню виважений характер
3. Моральна регуляція поведінки
4. Вміння поводитись відповідально
2.5 Активність і незалежність
Активність, самостійність і цілеспрямованість в пізнавальній і соціальній діяльності
3. Особливості мотиваційної сфери
3.1 Наявність і характер навчальної мотивації
1. Інтерес до способів одержання знань
2. Вміння ставити і досягати конкретних цілей в самоосвіті
3. Інтерес до знань, що виходять за межі шкільних
4. Інтерес до самостійних форм навчальної діяльності
5. Вміння ставити “гнучкі” і перспективні цілі освіти і самоосвіти.
6. Інтерес до використання результатів навчальної роботи в соціально значимих формах діяльності.
3.2 Стійкий емоційний стан (рівень тривожності)
Відсутність виражених протиріч між:
- вимогами школи (вчителя) і батьків;
- вимогами дорослих і можливостями підлітка;
- вимогами сім’ї і референтної групи однолітків;
- вимогами референтної групи і можливостями підлітка
4. Особливості системи відносин школяра до світу і самого себе
4.1 Відносини з ровесниками
Емоційно позитивне сприйняття підлітком системи своїх взаємостосунків з ровесниками; суб’єктивна включеність в стосунки, сприйняття свого статусу в групі як позитивного і задоволеність ним
4.2 Стосунки з вчителями
Емоційно – позитивне сприймання підлітками системи своїх стосунків з вчителями і батьками: сприймання цих стосунків як позитивних, довірливих, але при цьому зберігається автономність підлітка.
4.3 Відношення до значимої діяльності
Навчання виступає для підлітка як смислоутворюючий мотив
4.4 Відношення до себе
Позитивна “Я-концепція”, стійка адекватна орієнтація на майбутнє, суб’єктивне відчуття адекватності своєї поведінки і емоційних реакцій