В руках, що виростили хліб.
Не залишили і зернини
Ні, рід наш в горі не осліп -
Ти все згадаєш, Україно!
Згадай усе ти, щоб воздать
Близьким і дальнім людоморам.
... Хоч радість легше пам'ятать.
Та треба пам'ятать і горе.

Сьогодні ми згадуємо страшну сторінку нашого народу – Голодомор 1932-1933 рр. Ця трагедія забрала життя мільйонів наших земляків.
Дотепер ми не знаємо імен всіх, хто загинув від голодної смерті. Їх не називали героями. Їм не ставили пам’ятників чи обелісків.
Нас просто заставляли про це забути. Але пам'ять не можна знищити! Ми повинні знати правду минулого не заради простої людської цікавості, а заради щасливого майбутнього.
МИ СИЛЬНІ! МИ НЕЗЛАМНІ! МИ ПАМʼЯТАЄМО!