Сценарій свята:

ГІМН

Виступ голови Іванівської с/ради Хавронюк Б.П.

Ведучі
1.    З настанням весни відроджується все навколо. І так було завжди. З надією в далекому 45-му чекали травня мільйони людей.

2.    Душа боліла і водночас раділа, бо відчувала, що невдовзі людським катуванням настане кінець.

 

 Травень соковитий квітами прибрався,                     
Нас щодень чарує ніжністю весни.
З днем Перемоги!
Люд святково вбрався
І віддає шану тим, хто полягли.
Тим хто не домріяв,Тим хто не вродився,
Хто грудьми і кров’ю, Землю захищав…
І полинув в небо вічною зорею.  Або постаментом на могилі став.

У кожнім місті, в кожнім парку
Сліди історії стоять.
З граніту зроблені солдати 
Нам про минуле хочуть розказати.

 І кожен з них розповідає 
Про ті події, ті роки,
Коли фашисти роздирали
Країну нашу на шматки.
Роки минають. Небагато
На жаль лишилося солдатів,
Що вибороли  Перемогу
У другій Світовій війні.
То ж поки маємо ще змогу –
Розважим думки їх сумні.

Стоїть обеліск, і на нім імена,

Які вкарбувала священна війна.

Стоїть обеліск над печаллю могил,

Бійців з Придніпров’я і з галицьких сіл.

Стоїть обеліск, в нім скорбота німа.

Що в селах Вкраїни синів тих нема.

Вони тут не сіють, вони тут не жнуть,

Лиш вогники-квіти їм люди кладуть.

Лиш сльози вмивають синів імена,

Що їх із собою забрала війна,

Що їхні серця дуже довгі літа

Земля українська в собі пригорта.

 

До обеліска я в задумі стану,

До сивини своєї на путі.

Скажу « спасибі» тихо ветерану

Що вдруге народив мене в житті.

На картах не знайти мої дороги –

Мій бойовий, мій босоногий шлях.

За вбитим батьком йшов до перемоги

Траншеями по спалених полях.

Сльоза зорі стоїть над обеліском,

Сховавши клопоти людські і сни

Сьогодні треба поклонитися всім низько

Хто не прийшов з війни.

 

Там сплять навічно воїни-солдати,

Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини.

Їм не судилось весен зустрічати,

Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники-орлята,

Тепер уже були б із них орли!

Схилися над могилами солдатів,

Що у боях за тебе полягли.

 

 Я покладу вінок червоний

До обеліска мужніх воїнів,

Які життя своє віддали

За те, щоб ми війни не знали.

Були, як всі вони, всі смертні,

Але вони, вони безсмертні,

Безсмертні подвигом великим,

Що пролетів над всеньким світом.

Ми не забудем вас ніколи,

Ми пам’татимем вас всіх.

…Я покладу вінок червоний

І він осяє обеліск.

 

Встеляйти квітами дороги,
Дзвінкі заспівуйте пісні.
Сьогодні свято Перемоги,
Найкраще свято на землі!
В цей день весняний, повний світла,
По всьому світі вість пройшла:
Фашистські орди вже розбито,
Народу мужності хвала!

 

Лунає пісня  «Перемога. свята Перемога!»
 

Із року в рік часопис віддаляє,
Своїх нащадків далі від війни,
Та наша зустріч знову нагадає
Як із життя ішли його сини.
Ведучі
1.Друга Світова війна почалася 1 вересня 1939 р. Того вікопомного вересневого дня гітлерівська Німеччина напала на мирну Польщу. Ця вогненна іскра швидко перетворювалася у світову пожежу. Побоючися наступу Червоної Армії, Гітлер ударив першим. Сталося це недільного ранку 22 червня 1941 року. У вогняному смерчі Другої Світової війни запалала вся Україна... 
2. Увесь народ став на захист Вітчизни. Країна перетворилася на величезний бойовий табір, охоплений єдиним поривом перемогти ворога, вигнати його з рідної землі, знищити фашизм. Неймовірну мужність, стійкість і героїзм виявив наш народ!
1. Немає такого міста чи села, такого поля чи гаю, де б у жорстокій боротьбі не пролилася кров українських воїнів, де б не пролилися їхня могутність і відвага, адже кожен знав, що він захищає рідну землю, народ.
2.Настали страшні дні фашистської неволі.Значна частина країни була тимчасово окупована ворогом і відразу ж оголошена його власністю. Окупанти сподівались , що українські люди зустрінуть їх хлібом-сіллю, охоче віддадуть  і  хліб і до хліба усе, що мали, а самі добровільно й охоче підставлять шию  під  чужинське ярмо.
1.    Не могла стерпіти Україна такої наруги.Страшним був гнів народу. І малі, і старі переповнювалися ненавистю, ставали партизанами, створювали підпільні осередки. Полум’я  партизанської боротьби охопило всю Україну.
2.    Українці зривали економічні, політичні та військові плани загарбників. Нищівний опір для загарбників чинили на всій окупованій території. 1.    Я вірив, що ворог тебе не поборе,
І ворог тебе не зборов,-
Він ще відповість за гірке твоє горе
І кров’ю заплатить за кров.

 І слава твоя оживе неодмінно,
І доля розквітне ясна,
Моя Україно, жива Україно,
Блакитна моя сторона! Ведучі
1.    Давно відлунали канонади запеклих боїв Другої Світової війни,поросли травою давні окопи. Але щороку , ми несемо квіти ветеранам, схиляємося у пошані перед пам’ятниками спочилим солдатам, дякуємо за мирне небо, за життя , за щастя і свободу, за нашу вільну Батьківщину.
2.    Щороку дедалі менше серед нас ветеранів, дедалі слабшими вони стають. Тому й потребують від нас більшої уваги, поваги  й допомоги. Цінуймо їх !

 

Шановні мої ветерани,
Вас мало лишилось між нами -
Долають вас час і ті рани, 
Що сну не дають вам роками.
Святкуємо День Перемоги,
Пісні не вгавають  лунати -
Оспівують ваші  дороги,
Де кров довелось проливати.
Сумують там братські  могили ,
Де друзі навічно упали…
Вони в них назавжди спочили -
Безсмертними в пам’яті стали.
 

Пісня «А пам’ ять жива»

 

1-й ведучий. Шановні ветерани, учасники війни, солдатські вдови, гості! Сьогодні всі ми сповнені якогось тривожно-трепетного відчуття й урочистості. І це тому, що сьогодні 9 травня – День Перемоги.
2-й ведучий. Під священним знамениям свободи  Ви у бурях великих пройшли,
Щоб народи для дружби i згоди   На оновлених землях жили.
 

1-й ведучий. Ми пам'ятаемо вcix,
Хто віддав життя за те,
Щоб не було війни нової,
Щоб сонце сяяло золоте,
2-й ведучий. Щоб не окоп чорнів на ниві —
А щоб хліба цвіли, мов килими.
І щоб веселі i щасливі
До школи вci ходили ми!

1-й ведучий. Для привітання запрошуємо директора НВК Власюк Л.М.

2-й ведучий. Весна така, аж серце завмирає!
Земля квітує та звучать пісні.
І свято Перемоги йде до краю,
Найкраще наше свято навесні.
Воно прийшло до нас у сорок п'ятім,
Через пожежі, смерть, через війну...
В тяжкій борні із ворогом проклятим,
Щоб зустрічати радісно весну
І жити в мирі, в щасті, у любові,
Щоб окриляла мрія осяйна.
Вже мирних літ немало відшуміло
Відтоді, як скінчилася війна.
Воєнні дні, печалі і тривоги
Минулися, а думка не вмира...
Вітаю всіх зі святом Перемоги!
Народна пам'ять вічна і жива!
 

Сонце палило нестерпно,

Гнулось у саду гілля:

Падали яблука в серпень

Глуха стогнала земля.

Рвали снаряди їй груди

Всюди гриміла війна

Падали спалені люди,

Їх не щадила вона.

Бій, розгортався лютий,

Кулі, неначе град

Тихо вітри і люди

Тихо вітри і люди

Впав у траву солдат.

Вдарило хлопця в груди,

Вибухнув поруч снаряд,

Тихо, вітри і люди!

Тихо, вітри і люди,

Вмер молодий солдат.

Мати довіку буде

Сина свого виглядать

Тихо, вітри і люди,

Тихо, вітри і люди,

Син її – той солдат.

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

 

Вернулися живі з полків і ран

І мир подарували рідним хатам –

За цвіт життя завдячує народ

Полеглим і посивілим солдатам.

З медалями вони й без нагород

Стрічають один одного, як брата…

За цвіт життя завдячує народ

Полеглим і посивілим солдатам.

З роками їх все менше в строю,

Та йдуть першопроходцями в бурани…

І трудяться звитяжно, як в бою,

 

В дні травневі, мріями багаті,

Коли щастя хлюпає з пісень,

Ми щороку зустрічаєм свято

Перемоги радісний день.

І стають у пам’яті дороги

Ті, що довелося нам пройти,

Щоб багряний прапор Перемоги

Над Рейхстагом гордо піднести.

 

 Пісня «9 травня»

 

72-гу весну відзначаємо нині,

На скронях ветеранів – срібний іній сивини,

Він подвигом прославив матір Вітчизну,

Вклоніться, люди, ветеранам війни.

Зупинись, прислухайся на мить –

Кричать з вогню і мати, і дитина,

Хай буде мир, хай більше не горить

У пеклі війн твоє життя, людино!

Низький уклін вам, ветерани війни!

 

Під священним знаменням свободи

Ви у бурях великих пройшли,

Щоб народи для дружби і згоди

На оновлених землях жили.

 

Ми пам’ятаємо всіх,

Хто віддав життя за те,

Щоб не було війни нової,

Щоб сонце сяяло золоте,

Щоб не окоп чорнів на ниві –

Хліба цвіли, мов килими.

І щоб веселі і щасливі

До школи всі ходили ми!

 

Ми не бажаємо війни!

Хай над містами і нивами

Сіяє сонце з вишини,

Щоб ми росли щасливими!

Люду трудящому воїн не треба.

Гуртуймо тісніше свої ряди.

За незахмарене – чисте небо,

Проти смертей, сліз, нещастя й біди.

 

Ми хочемо без воїн жити.

Хай буде мир на всій землі!

Мир – це квіти у сонячних росах.

Мир – це радість малих і дорослих.

Мир – це усмішка в очах матусі.

Мир – це  лани золотаво-русі.

Мир – це потоки весняні сині.

Мир – це дружній танок при гостині.

 Мир – це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!

 

Хай літають завжди журавлі,

Колоски видзвонюють налиті.

Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх малят на цілім світі!

 Хай живуть спокійно люди,

Сонце лагідно сія,

Хай лунає всюди-всюди

Пісня радісна моя.
 

Пісня «Спасибі вам, фронтовики»

 

Це свято в ті дні повертає…
І біль не стихає роками:
Ряди ветеранів стинає
А сам залишається з нами.
Вони відходять тихо, одиноко
За обрій, в невідому далину.
Приймає їх земля у вічний спокій.
Не так, як в юності в лиху війну. Відходять мовчки із рідкого строю
І їх відхід ніхто не відверне
Життя лишають , взявши біль з собою,
В надії, що війна нас обмине.
Не обминула… Через стільки років
Відродження, спокою,миру і краси
На нашу землю знову налетіли
Ворожі сили, як нацьковані пси.
 

Плаче Україна гіркими сльозами,
А по землі ллється кров людська свята.
За свободу й волю діти помирають,
За ту Україну, що у нас одна.

 

Ведучі.
1.    Не одне покоління кращих синів і дочок беззавітно клали своє життя до ніг рідної неньки –України заради її спокою, її мирного існування, її свободи та незалежності.
2.     Історія України…Це постійна боротьба за утвердження народності й нації, розбудови соборної незалежної демократичної держави. Мужніми борцями за вільне життя в Україні були не тільки наші пращури, а також є нинішнє покоління. Саме це покоління ввійде в історію, як борці за євроінтеграцію та учасники АТО. Спочатку був Майдан. Потім – Небесна Сотня.
1.    Усім героям Небесної Сотні Указом Президента присвоєно звання Героя України (посмертно).
2.    Вони не злякалися, не скорилися. Перемогли.
1.    Але вороги не дрімали … Відбулася анексія Криму жадібними загребущими руками підступного сусідом зі сходу, що досі цинічно називав себе нашим братом.  Знову полилася кров. На сьогодні, за активної підтримки уряду та президента Росії відбуваються криваві події на Донбасі.
2.    У ці не легкі для нашої країни часи українці проявляють дива хоробрості, відданості своїй Батьківщині, відстоюючи її інтереси. Сотні громадян України уже віддали своє життя, захищаючи рідну землю.
1.    Ми пишаємося тим, що наша молодь надзвичайно патріотична і ці герої поряд з нами живуть, працюють. Але в серцях їхніх живе вогонь великої любові до рідної землі.
Виступ_______ – учасника АТО (як варіант, його близьких).
 

Дякую тобі солдате за життя …
За мирне небо, в нас над головою.
Ховаєшся від куль ти в укриття …
Воюєш із страшною ордою…
Воюєш ти за нас … Борониш Україну!
Від напасти московської , від зла…
Покинув матір, сина та дружину…
І нищить ворогів пішов, до тла… Над головою люті кулі свищуть,
Десь недалеко, артилерія бомбить…
Хтось живий , а хтось не дише…
Важка для України нині мить…
Та ти не побоявся… Ти пішов у бій …
Щоб мирне небо було в нас над головою!
Війна іде… Ти переможеш в ній!
За тебе , помолюся Богу … На коліна стану  й щиро помолюся…
І миру, для всієї попрошу я Землі…
Низько головою до землі вклонюся,
Щоб таланило у бою тобі…
Щоб повернувся, скоро, ти додому,
І більше очі не побачили війни…
Лиш мир … Лиш мир і радість,
А кулі й гради, відійшли мов сни… 7.Я впевнена що нам потрібно пишатися нашими захисниками, а коли буде потрібно, я зможу захистити свою Україну.
Я вважаю, що справедливість переможе. Коли виросту, то так само стану на захист своєї Батьківщини. 8. Я переконаний,що  Україна буде єдиною. Я беру і братиму приклад з наших воїнів-захисників. Я також упевнений ,що переможе здоровий глузд, адже ми не єдині – з нами вся спільнота. 9. Я знаю, що в Україні шануватимуть мир і спокій. Якщо Батьківщину доведеться захищати мені то я не підведу. Я вірю що настане час, коли росіяни припинять вважати нас своїми ворогами і насправді ми будемо братами.
10. Я хочу жити під мирним небом, але за потреби захищатиму свою Батьківщину. 
Ведучі.
3.    Дорогою ціною дається Україні свобода і незалежність. І ця ціна-людське життя. Життя кращих синів і дочок України, її майбутнього.
1.    Вони кохали і були коханими, дуже любили життя  і хотіли жити, але доля розпорядилися інакше…
2.    Ішли солдати у бій із ворогом, проливаючи кров за кожен клаптик землі за кожну хату. Вони йшли до перемоги, наближаючи її ціною власного життя. Комусь із них випало щастя пережити роки воєнного лихоліття, а комусь судилося спочити вічним сном…
1.Цього весняного дня по всій Україні вкриваються квітами і величні пам’ятники і скромні обеліски. І це означає, що пам'ять народна жива, що подвиг загиблих у бою не забутий. 3.    Просимо хвилиною мовчання вшанувати всіх тих, хто загинув і помер від ран, захищаючи свободу і суверенність України.
(хвилина мовчання)
Мамо, я живий, лиш закриті очі…
І серце  не б’ється, не вирує кров…
Ти тільки не плач, знай - ці дні і ночі
Я буду поруч-в грудях, де живе любов!
Ти пробач мене, мамо, за гіркі сльози, 
За ту біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра й свободи…
А мене за це ворог безжалісно вбив.
Не жалій, моя нене, що я не вернувся,
Не кляни ворогів! Нехай судить їх бог!
Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,
Ти лишень свої очі здійми до зірок!
Разом Слава героям України!!! 
Пісня  «Маки червоні» 
2-й ведучий. Без миру немає майбутнього. Ми всі за спокій і радість від миру на нашій рідній землі, у нашій вільній Україні.

 

Маєш Вітчизну - значить, ти маєш
Землю і сонце, небо й повітря.
Космос любові ти відчуваєш.
Любиш Вітчизну - значить, ти віриш.

Віриш в народу й роду джерела -
значить, що жодній тлі очманілій
не осквернити вселюдське небо,
не осквернити рідні могили.

Любиш Вітчизну - значить, ти віриш
в дух прометеївський болю й надії,
значить, нікого вогнем не обділиш -
полум'я правди землю зігріє!

Рідна Вітчизна - найвища вершина
щастя і муки, честі й любові.
Кров'ю оплачене - це Батьківщина,
але ще більше - збереження крові. Молитва за Україну
Господи, я стану на коліна
Постом я душу знову окроплю.
Молю Тебе за Україну,
Помилуй край який я так люблю.
Прости коли гріхом ми завинили,
Коли забули промені добра
Коли Тебе ми вчинками гнівили,
Так часто гріх в спокусі обира.
Небесний Отче, молюся і плачу,
Не дай і краплі крові протекти.
Оберігай сміливу стежку ту юначу,
На смерть не дай нікого приректи.
Пошли нам мир, пошли нам благословінь.
Не дай Ісусе, Я тебе благаю,
Аби скакав землею чорний кінь.
І так не мало вкрав життя рясного
І виросли могили вслід за ним.
Не дай, щоб промінь сонечка ясного,
Закрив туманом ненависний дим.
Молю, всевишній, нас не покидай,
Не залишай на мить мою країну.
Рукою Своєю нас оберігай,
Оберігай Ісусе Неньку Україну!  Ведучі
1.    Віримо, що переможемо. Бо ми - на своїй землі. Нашу Землю захищають найкращі з Українців-сильні духом.
2.    Молімося щодня за Україну!
Любіть і бережіть Україну, бережіть себе.
Слава Україні!!! Героям слава !!!!
Пісня  Н. Бучинська «Ти солдат України».