Сторінка психолога

Відкритий виховний захід «Життя людини – найвища цінність»





1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 [0 Votes]

Відкритий виховний захід  «Життя людини – найвища цінність»

Відкритий виховний захід

«Життя людини – найвища цінність»

Учитель: 

Дзвенить дзвінок, до школи всіх скликає,

Канікули скінчились, вчитись час!

Щасливі усмішки, скрізь музика лунає,

І поспішають діти в рідний клас.

Стомились парти і книжки в чеканні,

Старенький глобус весело крутнувсь.

Дерева гілочками шлють вітання,

І клас привітно учням усміхнувсь.

Яке це щастя в білім світі жити

І усміхатися, співати і любить!

Стрічати ранки, з усіма дружити...

Яке це щастя — на Землі цій жить!

Діти, сьогодні у нас дуже цікава тема «Життя людини — найвища цінність». Звичайно, є чимало цінностей, але найголовніша — це життя. Його не стане і все втратить сенс. Тому сьогодні ми поговоримо, яким воно має бути, як необхідно поводитися, щоб життя було цікавим і змістовним, багатим на великі події і добрі вчинки. кожна людина — це неповторна особистість. На цілій планеті немає двох однакових людей, навіть близнята, котрі зовні дуже схожі, насправді — різні, бо у кожного є свої відчуття, своє бачення подій, власне життя. Тому в кожної людини життя складається по-різному, і не можна його прожити за когось

1-й ведучий: Так! Треба жити кожним днем,

Не відкладаючи на потім...

Що має буть — не обминем

В своїх стараннях і турботі.

Нам треба жити кожним днем,

Не ждать омріяної дати.

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Бо «потім» може й не настати...

(В. Крищенко)

2-й ведучий: Найцінніше, що є у людини, — це її життя.

1-й ведучий: Воно дається їй тільки раз і кожній — своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожити двічі.

(По черзі на сцену виходять шестеро дівчат. У руках вони тримють свічки, що символізують народження дитини, підлітковий вік, юність, молодість і зрілість)

1-а дівчина: Коли дитина народжується, її свічка починає горіти. Маленький вогник поступово розгоряється, але він може згаснути від легенького вітру, як дитина від хвороби. Тому батьки прикривають це полум¢я долонями, щоб їхня дитина мала довге життя.

2-а дівчина: Виростаючи, дитина стає підлітком. Вогонь горить неспокійно, наче характер підлітка. Підлітковий вік – особлива пора людського життя, коли ти вже ніби дорослий, а легенькі крила дитинства ще піднімають тебе у небо, де живе казка, де панує мрія.

3-я дівчина: Пізніше людина переходить в юність. Частина свічки згоріла, вогонь заспокоївся, але його колір постійно змінюється, так само, як змінюються думки та емоції в головах юних людей. Юність – це період нашого життя, коли ми робимо найвеличніше своє відкриття – відкриваємо самих себе.

4-а дівчина: Після юності настає молодість. Людина на землі живе для щастя, добра і любові. Вона шукає вічне кохання, мріє про взаємність, боляче переживає прикрощі та радіє, здобуває освіту, влаштовується на роботу, створює сім¢ю, виховує дітей. Тому її свічка дає вже не мерехтить, а бурхливо горить.

5-а дівчина: Згоріла вже чимала частина свічки. Людина починає підбивати підсумки, думає про те, що вона зробила за той час, доки горів її вогонь.

6-а дівчина: На своєму останньому етапі свічка горить найяскравіше. Це тому, що людина стає мудрою. Вона ділиться своїм теплом з оточуючими, передаючи їм свій досвід, а коли віск закінчується – гасне.

2-й ведучий:  Життя людей – то наче свічки,

Які горять в нічній пітьмі,

Течуть, неначе воску річка,

Кудись прожиті роки й дні.

1-й ведучий: Таємниця життя... Вона хвилювала людей завжди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Чи має життя якусь мету і сенс, і в чому вони? Хто керує людським життям? Чи має людина право піти з життя або позбавити іншу людину? Ці й багато інших подібних питань у всі часи привертали увагу не тільки філософів, а й письменників, художників, учених.

Учень 1: Один східний володар захотів пізнати всю історію людства. Мудрець приніс йому 500 томів. Зайнятий державними справами, цар відіслав його, наказавши викласти все це в більш стислій формі. Через 20 років мудрець повернувся. Історія людства займала тепер 50 томів, але цар був уже занадто старий, щоб подолати стільки товстих книг і знову відіслав мудреця. Пройшло ще 20 років, і постарілий, посивілий мудрець приніс володарю один-єдиний том, який вміщав усю премудрість світу, яку той прагнув пізнати. Однак цар лежав на смертельному одрі і у нього не залишилось часу, щоб прочитати навіть одну цю книгу. Тоді мудрець виклав йому історію людства в одному рядку: людина народжується, старіє і помирає.

2-й ведучий: Тож для чого людина приходить у цей світ?

1-й ведучий: Щоб помучитись, постраждати і безслідно піти у забуття?

2-й ведучий: Який смисл у цьому всьому?

1-й ведучий: В чому сенс життя?

2-й ведучий: Відповідь на ці, та багато інших запитань про цінність життя шукали люди у всі віки, у всі часи.

1-й ведучий: З античних часів людство користується правилом, сформульованим давньогрецьким філософом Протагером: «Людина є мірилом усіх речей, а цінність людського життя є найвищою суспільною цінністю».

Вчитель: А зараз давайте зіграємо в гру «Як розпорядитися своїм життям» Вона допоможе кожному з учасників знайти відповідь на це запитання. (Роздається 10 папірців кожному учаснику).

 Напишіть на кожному папірці своє ім'я Протягом наступних кількох хвилин ці 10 папірців будуть уособлювати вас і гратимуть роль символічних грошей, тобто засобу, за який можна купити певний товар. Через хвилину перед кожним постане вибір: витратити чи заощадити свої папірці, тобто себе самого, частину себе. На продаж будуть виставлені різноманітні «товари» по парі. Правила гри не дозволяють купити обидва товари одночасно, тільки щось одне або нічого.

Зрозуміло, що коли закінчаться ваші папірці, вже нічого не можна буде купити.

 Всі покупки можна зробити лише тоді, коли «товари» пропонуються на продаж. Не можна повернутися до попередньої пори, якщо на продаж уже виставлено наступну пару. (Пропонується «товар», який написаний на окремих аркушах. Ціна кожного товару вказується в кількості папірців, які треба віддати за нього покупцю.)

1) - чудова квартира (1 папірець);

    - новий автомобіль (1 папірець);

 2) - повністю оплачена поїздка на канікули( терміном на один місяць) у будь-яку країну світу разом з другом (2папірці);

    - повна гарантія того, що людина, з якою тобі хотілося б одружитися просто сьогодні, обов'язково одружиться з тобою в недалекому майбутньому (2папірці);

 3) - стати найпопулярнішою людиною серед своїх товаришів терміном

 на два роки (1 папірець);

    - мати одного справжнього друга (2папірці);

    - закінчити престижний університет(2 папірці);

    - заснувати прибуткову компанію (2 папірці);

 4) - мати здорову сім'ю(3 папірці);

     - здобути всесвітню славу (3 папірці);

 (Після завершення вибору з цієї пари оголосити: тим, хто обрав сім'ю, повертають 2 папірці назад, як винагороду.)

 5)- можливість змінити якусь одну рису зовнішності (1 папірець);

    - відчуття задоволення протягом усього життя (2папірці);

 6) - п'ять років безмежної, фізичної насолоди (2папірці);

     - любов та повага людей, що є для тебе найдорожчими (2папірці);

 (Ті, хто обрав п 'ять років насолоди, повинні додатково сплатити один папірець(за певні речі ми маємо платити більше, ніж здається спочатку).

 7) - чиста совість (2папірці);

     - здатність досягти успіху у тій сфері, де найбільше цього прагнеш (2папірці);

 8) - створити диво для того, кого любиш (2папірці);

     - можливість прожити заново або повторити одну дію з власного життя(2папірці);

 9) - сім додаткових років життя(3папірці);

     - безболісна смерть, коли настане час(3 папірці);

Учень 2: Наші торги завершені, роздивіться ще раз свої покупки і скажіть:

Яка покупка подобається вам понад усе?

Чи шкодуєте ви, що не зробили якусь покупку?

Чи хотілося б вам поміняти деякі правила гри?

 Вчитель: З цієї гри можна зробити висновок: правила гри можна змінити, але життя - це не гра. Не можна повторити вже зроблений вибір чи скасувати прийняте у минулому рішення. Не можна охопити абсолютно все чи скористатися кожною можливістю. Не можна передбачити, які можливості будуть у вас через тиждень або рік. Вам завжди бракуватиме часу, варіантів вибору, грошей, можливостей, тощо. Ви повинні будете платити за кожен свій вибір у житті - і часто ця плата буде перевищувати ваші сподівання.

2-й ведучий: Ось така історія. Чому ж вона вчить?

Учень 3: Цар звірів Лев десь почув, що найсильнішою істотою на Землі є нібито Людина, й зажадав помірятися з нею силою. Йде Лев, а назустріч йому — дитина. «Ти Людина?» - питає Лев. «Ні, я ще дитина і не скоро стану Людиною». Відпустив Лев дитину, пішов далі й зустрів сивого діда. «Ти Людина?» — запитав він. «Ні, я колись був Людиною, а тепер я старий дід». Відпустив Лев діда. Пішов далі й зустрів солдата. «Так, — відповів той, — Людина, а що ти від мене хочеш?» — «Давай силою поміряємося», — запропонував Лев. «Давай, погодився солдат, — тільки ти відійди трохи назад, і ми з розгону кинемося один на одного

Лев відійшов, розігнався, а тим часом солдат зняв з плеча рушницю, прицілився, вистрілив... і вбив Лева. Він поборов царя звірів. Він — найсильніша істота на Землі, бо він — Людина.

1-й ведучий: Людина — найсильніша істота на Землі. Це відомо навіть дітям.

2-й ведучий: Людина є частиною народу, держави, суспільства в цілому. І, як суспільна істота, вона має свої права й обов'язки.

Учень 4: В нас усіх є дещо цінне,

Дивовижне і незмінне:

Нам дароване життя —

І цікаве, і глибинне.

Ким же бути і яким?

Це питання над усім.

Знає це навіть дитина,

Відповідь одна — людина!

1-й ведучий: Однак щоб стати людиною, щоб бути нею на Землі, потрібно народитися. Право на життя — це право бути народженим. Та часто цим правилом нехтують найдорожчі, найближчі люди, ті, хто мав би називатися нашими батьками.

2-й ведучий: Щоб ви зрозуміли, про що йдеться, зараз ми озвучимо думки дитини, що не народиться.

(Звучить «Колискова»)

Учень 5: Мамо, ти чуєш, мамо!

Я вже живу віднині.

Мамо, вже б'ється серце

В мені, в новій людині.

Чуєш, як кров пульсує

В такт із твоєю, мамо.

Разом із твоїм серцем

Моє стукотить так само.

Мамо, я хочу жити,

Рвуся до сонця, світла.

Чую, як сходить жито,

Чую — земля розквітла.

Мамо, ти чуєш, мамо,

Я хочу на тебе дивитись,

Я так поспішаю, мамо,

Для тебе на світ з'явитись.

Я хочу дивитись в очі,

Я хочу тебе любити,

Невже я багато хочу?

Мамо, я хочу жити

Я хочу в життя прийти...

І раптом... Та що це, мамо?

Мамо! Невже це ти?

За що ти вбиваєш, мамо?

Ти зачекай! В мене сил ще нема.

Мамо, пусти у рай.

Мамо, матусю, ма...

Здригнеться земля уся,

І камінь застогне з муки:

Будь проклятий той,

У кого у крові дитячій руки.

І сонцю не дасть світити

Якому не дали жити.

Оте стоголосе «ма»,

І злине в небесну даль…

2-й ведучий: Ембріон.. людина.. ембріон – зародження життя. Це вже - життя. Вбити життя - вбивство. Краще не допустити зародження життя, ніж потім вбивати.

1-й ведучий: Усе прекрасне в людині від проміння сонця і від молока матері. Та не кожному судилися щаслива доля відчути ласку і тепло святих материнських рук. (Поруч, зовсім поруч тихо і сумно звучать слова):

Учень 6: Ой! Доле ж моя, доле!

Де це ти бродила,

Коли мене моя мама

На цей світ родила?

2-й ведучий: Сирітська доля сумна і невесела. Вона в думках і мріях про батьків. Дитяча уява малює портрет найдорожчої людини, яку вони не бачили в своєму житті: маму, любу матусю. Вони чекають її щоденно: коли їдять кашу (а в мами була б смачніша), коли грають зі своїми ровес­никами (а мама читала б книжку), коли лягають спати (а мама заспівала б колискову), а вона все не йде. Мама дуже далеко, точніше, її немає зовсім.

(Звучить музика)

Учень 1:  О, коли б сказало немовлятко

До своєї мами: «Зупинись!

Не лишай мене, тебе благаю,

Над моєю долею схились.

За тобою я думками лину

І зігріюсь лиш теплом твоїм.

Не лишай мене, свою дитину,

Забери з собою в рідний дім.

Та мовчить, бо як же йому знати,

Ненавмисно кривить ротик свій:

А його чужа голубить мати,

В серці затамовуючи біль.

Як ростимуть діти ті, що буде?

Так жорстокі часом їх серця.

Десь батьки живуть, як і всі люди,

А дитина зветься — сирота.

І у мами серце не здригнеться,

Зачерствіла й батьківська душа,

Схаменіться, рідні, схаменіться,

Та хіба дитина вам чужа?

Чом же не приходять мама, тато,

Показатись їм давно пора.

На руках маленьке немовлятко

Пестить обережно медсестра.

1-й ведучий: Юність — це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше своє відкриття — відкриваєте самих себе. .

Вчитель: Спробуємо визначити що є девізом нашого життя. Зазначу правові засади піклування держави про охорону життя, здоров'я громадян, що передбачені Конституцією України, де визначено, що найви­щою соціальною цінністю є людина, її життя і здо­ров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека. У статті 27 Основного Закону України зазначено: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань». Невід'ємне право дитини на життя визначено та­кож міжнародними документами, серед яких — Конвенція ООН про права дитини. Положення цих та інших документів відображено в Законі Ук­раїни «Про охорону дитинства», у Національній програмі «Діти України», Національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента України.       Конституція Укр. Ст. 3: "Людина, її здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави."

Вчитель: Давайте проведемо конкурс "Веселый суицид"

(Вчитель викликає двох бажаючих розіграти перед глядачами невелику театральну сценку. З присутніх вибирається дівчина і хлопець, що мають хороші акторські дані. Вчитель по черзі виводить їх з актової зали, наодинці пояснює кожному, що вони повинні робити. Дівчині він каже,що хлопець розчарований життям і хоче покінчити життям, повіситись. Роль дівчини – відмовити його. Хлопцю пропонується стати на стільчик і замінити лампочку, що перегоріла. Його переконують в тому, що дівчина буде йому заважати, але він повинен проявити мужність і довести почати до кінця. Вся гра повинна бути «німою», без слів, але дуже переконливою і виразною. Всі глядачі глядачі повідомлені про завдання і не можуть стримати сміх, коли «новоспечені актори»  грають свої ролі, не знаючи, що перед ними стоять абсолютно різні завдання.)

 

Учень 2: Так! Треба жити кожним днем,

Не відкладаючи на потім...

Що має буть — не обминем

В своїх стараннях і турботі.

Нам треба жити кожним днем,

Не ждать омріяної дати.

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Бо «потім» може й не настати...

2-й ведучий: Питання про сенс життя хвилює кожного, адже воно випливає із природи самої людини. Кожен має усвідомити цінність життя, цінність кожної його миті, знайти своє місце і призначення, адже, на жаль, чимало людей даремно розтрачують життя, живуть так, ніби у них попереду — безмежна вічність: для них нічого не варто згайнувати годину чи день.

1-й ведучий: Римський імператор Марк Аврелій, котрий жив у II ст. до н.е., писав «Живи так, немовби ти зараз повинен розпрощатися з життям, немовби час, залишений тобі, є несподіваним подарунком».

Вчитель: Послухайте невелике інформаційне повідомлення.

Скільки варте людське життя? Інакше оцінюють його люди, а інакше оцінює його Бог.

В 1970р. американський хімік оцінив вартість хімічних елементів у таку суму: 98 центів (враховуючи інфляцію на теперішній час ціна більша).

В людському організмі є стільки води, що в ній можна виправити 1 столовий обрус.

Із заліза - 7 цвяхів.

Із вапна - побілити 1 стіну в кімнаті.

Із вуглецю - 65 олівців.

Із фосфору - 1 пачку сірників, + кілька ложок солі.

В 1988р. три американські комісії дала таку ціну людському життю:

1  комісія - від 1 до 2 млн. $.

2 комісія - 7 млн. $.

3 комісія - 132 млн. $.

В наші дні, слідкуючи за щоденними повідомленнями людину можуть оцінити ще дешевше: за погане слово, за пляшку горілки, за дозу наркотику, за кілька копійок, а може і хтось когось не влаштовує...

Ведучий 2:  Життя — це шанс кожного. Доля прихильна до тих, хто здатний триматися на плаву, навіть потрапляючи у вир.

Ведучий 1:  Мати Тереза, лауреат Нобелівської премії, громадянка світу в найвищому розумінні цього слова, залишила  тим   хто  вступає  на життєвий шлях, духовний заповіт у якому сказано:

Учень 1: Життя — це шанс. Скористайся ним.

Учень 2: Життя — це краса, Милуйся нею,

Учень 3: Життя — це мрія. Здійсни її.

Учень 4: Життя — це виклик. Прийми його.

Учень 5: Життя це обов'язок. Виконай його.

Учень 6: Життя — це цінність. Цінуй його.

Учень 1: Життя — це любов. Насолоджуйся нею.

Учень 2: Життя — це тайна. Пізнай її.

Учень 3: Життя — це удача. Шукай цю мить.

Учень 4: Життя таке чудове, Не марнуй його.

Учень 5: Це твоє життя. Борони його.

Вчитель: І, врешті-решт, життя — смугасте. За темною смугою невезінь, неприємностей, печалей обов'язково повинна бути світла смуга радості. І якби не було в житті дощової погоди, ми б просто не вміли цінувати сонячних днів. Тетяна Печончик написала прекрасну поезію:

Не плач, коли життя жорстоке

Тобі стежину шле лиху,

Ще знайдеш щастя синьооке

На вкритім тернами шляху.

І не сумуй, коли яскраве

Для тебе сонце вмить зайде,

Ще прийде час — і зірка слави

Смарагдом в душу упаде.

Життя — це поле щастя й муки,

Тому до труднощів звикай,

Та головне — безсило руки

Ніколи ти не опускай.

Учень 6: Вірш «Минають дні, минають ночі…»

Минають дні, минають ночі,

Спливає молодість щомиті,

Та я старіти ще не хочу,

Я хочу просто бути й жити.

І відчувати щохвилини

Що ти живеш, що ти людина,

Ти неповторний на землі,

І шлях твій світлий не в імлі.

Шануйтесь, друзі мої любі,

Бо завтра може вже й не буде.

Тому благаю поспішати

Кохання ближньому віддати.

Земляни милі, люди поспішайте,

Земне життя це лише мить,

І все що можна, на землі віддайте,

Хай серце ваше радістю горить.

1- й ведучий: Сприймайте все своє життя як велику цінність, даровану вам Богом!

Учень 1: Не марнуй своє життя!

Учень 2: Живи, докладаючи зусиль!

Учень 3: Роби те, що буде тобі на користь!

Учень 4: Живи щасливо!

Учень 5:  Живи натхненно!

Учень 6: Живи з надією!

Учень 1: Радій, втішайся, люби і сподівайся!

Учень 2: Тобі є що дізнатись, є чим поділитись, є що сказати!

Вчитель:

Запам 'ятайте, наші діти,

Що мить безцінно дорога.

Що нам дано не просто жити

Не просто так горить зоря.

Кожна утрачена хвилина —

Ой, як важлива у житті!

На жаль, не позбираєш днини

Отак змарновані в путі.

Завантажити
 

  • Створено .
  • Переглядів: 1369




... ...



Додати коментар


Останні новини: